Севастопольский вальс

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Севастопольский вальс » Бандерлогия » Украинизация


Украинизация

Сообщений 1 страница 5 из 5

1

Принудительная украинизация
В апреле в 1923 г. ХІІ съезд РКП(б) провозгласил политику „коренизации”, которая предусматривала привлечение представителей коренных национальностей к партийно- государственному аппарату, применение национальных языков в административной работе, образовании, издательском деле, прессе и тому подобное. Украинский вариант этой политики вошел в историю под названием „украинизации”. Это стало компромиссной политикой со стороны большевиков, которые вынуждены были считаться с украинскими кадрами, образовавшимися в результате стихии революций и гражданской войны. Украинизация стала попыткой овладеть этим процессом и направить его в русло социалистического строительства.

Политика украинизации была результативной: уже в 1929 г. в УССР действовало 80% школ, свыше 60% техникумов и 30% институтов с украинским языком учебы. К этому времени выше 97% детей перевели на украинский язые обучения. Если в 1922 г. республика имела не больше десятка украиноязычных газет и журналов, то в 1933 г. из 426 газет 373 были украинскими. Государственные служащие в это время должны были сдавать экзамены по украинскому языка, а те, которые не имели необходимых знаний, могли потерять работу.

Как видно из нижеприведенных документов, украинизация ТОТАЛЬНО затронула все сферы жизни Украины.
http://varjag-2007.livejournal.com/494556.html
Здесь говорится о тотальной украинизации всех сфер жизни УСРР. Украинизация не только советских учреждений, но и частных лиц (думаю, речь идет о частном секторе во время НЭПа) - они должны были все вывески, деловодство, переписку перевести на украинский, говорить с посетителями тоже исключительно по-украински. Для этого по всей стране были созданы курсы украиноведения - там докумет с программой таких курсов, причем для лиц в равной степени владеющих/невладеющих языком, были разные по длительности курсы от 3-х месяцев до 5-и.Потом - экзамен и выдача удостверения об украинизации. Как видно из нижнего документа (на 5 стр., хотя "окружная комиссия равноправия языков" убедилась, что при проведении проверки, все оказались формально украинизированы, но во факту, продолжали говорить по-русски. В одном из документов (выдержка из протокола 40/15) лица, не усвоившие в достаточной мере украинский язык, подвержены административным санкциям с условием в течение испытательного срока выучить язык и украинизировать своих подчиненных.

Интересен документ об украинизации села. Николаевский округ - это юг Украины, Новороссия. Это свидетельствует о том, на каком языке там разговаривали тогда.

На фото № 2 очень важная, одна из ключевых фигур украинизации - нарком образования УСРР - Шумский. Сейчас все вопят о репрессиях в отношении него и его сторонников, которых обвинили в "шумскизме" и "создании антипартийной группы Шумского".. Он - один из создателей (в 1908 г.) Украинской социал-демократической партии, был сторонником Центральной рады, но когда победили большевики, остался и создал Украинскую коммунистическую партию боротьбистов, откуда попал в ВКП(б)У, был членом Галицкого бюро при ЦК КП(б)У. За перегибы в украинизации был нгаказан тем, что переведен на... повышение в Москву - ректором Института народного хозяйства, потом - заместителем заведующего агитационно-массовым (!!!) отделом ЦК ВКП(б). Был арестован в июне 1933 г.

С ним связаны такие фигуры как Иван Сияк - директор Украинского Института лингвистического образования (тогда был создан учебник украинского языка Синявского, которым полностью был перекорежен украинский язык на созданный грушевским и Ко манер (сегодня делаются попытки вернуться в этому неприжившемуся языку, который тот же Нечуй-Левицкий называл "кривым"). Был обвинен в создании УВО на Украине, был осужден по делу СВУ (Спилка вызволення Украины и Украинского Националистического Центра. Во время 1 мировой войны служил офицером в австийской армии оккупационной, потом служил у Петлюры.

Еще один яркий деятель украинизации - историк Яворский, член Украинской академии Наук. Тоже во время войны - офицер разведки австрийской армии, потом один из организаторов галицких формирований Петлюры.Сначала преподавал марсизм-ленинизм в Харькове, потом возглавлял Главнауку при Наркомате образования.

По поводу их ареста в меморандуме в Форин офис о ситуации на Украине из английского косульства говорится об их отношениях с Розенбергом.

Сейчас много пишут, что все участники процессов СВУ, УВО, Украинский Националистический Центр - были осуждены безнинно и не занимались никакой антигосудасртвенной деятельностью, но я в дневниках соратника Коновальца бачины-Бачинского обнаружила записи о том, что Коновалец после их ареста сказал, что хотя "наши люди на Надднепрянщине" арестованы, их дело все равно не пропало, придут на удобренную почву новые.
С этими документами тесно связаны документы из вот этого сборника, обложку котрого я выставляла нескольк месяцев назад: http://varjag-2007.livejournal.com/304663.html . В них идет речь о том, что во многих регионах России, где было хоть немного выходцев из малороссийских губерний по настоятельному требованию Киева (вышеуказанных и нескольких других - таких как Скрипнык, лиц) начала проводиться украинизация многих российских регионов, но захлебнулась ввиду отсутствия такого количества преподавателей, хотя с Украины и прислали 5 тыс. галичан.

0

2

Наверное этим перлам место всё же в этой теме. Вот попалось такое :)

"Вот какой рассеянный"  на новый лад :)

"Отакий роззява"

І. Малкович за С. Маршаком.
Переспів з російської.

Жив собі роззява, ліві двері справа...
З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став,
Шусть руками в рукави - з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява, ліві двері справа.

Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: "Не так!",
Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: "Не те!"
Отакий роззява, ліві двері справа.

Поспішаючи в дорогу рукавичку взув на ногу,
Ну а замість капелюха натягнув відро на вуха.
Отакий роззява, ліві двері справа.

Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал,
І двері відчинивши, до водія сказав:
"Шановний трампарампарам, я щось хотів сказати вам,
Я сів не в той ай-яй трамзал негайно треба на вокзай!"
Водій перелякався і на вокзал подався.
Отакий роззява, ліві двері справа.

Ось біжить він до кав'ярні, щоб квитки купити гарні,
Далі гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву.
Вибіг він аж на перон, там стояв один вагон.

Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс,
Примостився під вікном, тай заснув солодким сном.
З ранку - гульк! "Егей!" - гукає - Що за станція питає,
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".

Ще поспав, аж сходить сонце, знов поглянув у віконце,
Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:
"Що за місто це, Боляхів, Коломия чи Батяхів?"
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".

Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку,
Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав:
"Що за станція цікава, Київ, Зміїв чи Полтава?"
Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".

Тут він крикнув: "Що за жарти? Жартувати так не варто.
Вчора я у Львові сів, а приїхав знову в Львів?.."
Отакий роззява, ліві двері справа.

_________________

"Мойдодыр" як Шкіромий

"Мойдодыр" українською... = "Шкіромий"!!!!

Переклад з рос. Олександра Тарасенка,
серпень 1993 р.

Простирадло - утікало,
І білизна - хай їй грець,
І матрасик, мов карасик,
Від мене забрався геть.

Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.

Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.

недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?

Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?

Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак,
Шкутильгає водомийник
І до мене мовить так:

Ти гидкеє, ти бруднеє,
Неохайне поросятко,
Ти брудніш за сміттєзбірник,
У люстерко подивись!

У тебе вапно на оці,
У тебе г... на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!

Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята,
І шпачки, і пацючки.

Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився,
Тож забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.

Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.

І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою,
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!

Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"

Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля,
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:

"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Чисто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь".

Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить.
Ось вовтузить, мов шибало
І волає, і ганьбить.

Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок,
І вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.

Я до Бабиного Яру,
Навпростець я повз кошару,
А вони - чезез мури,
Як підступи ї щури.

Тут назустріч мій коханий,
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап,
І мочалку, наче галку,
Він щелепами цап-цап!
А затим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой", - він
мовляв,
"Да лицо своё умой", - він
мовляв,
"А не то как налечу", - він
мовляв,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.

Я по вулицях борснувся
підтюпцем,
Втік до водомийника кінець
кінцем.

Милом мивсь, цеберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.

Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух,
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:

"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний,
Тож нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"

Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!

Хай живе рушниченько
пухкенький
і мило духмяне, мов ненька,
і кістковий гребінь,
і голярський камінь!

Тож мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилім Тикичу,
що в Кам. Броді,
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!

Переклад з рос. Олександра Тарасенка,
серпень 1993 р.

0

3

Зритель
ужас , просто ужас.

0

4

Зритель написал(а):

І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть?

Да уж,родственный  русскому язык,как мне кто-то на фп сказал.

0

5

Почему полякам не удалось бы из немцев сделать украинцев  :rofl:

0


Вы здесь » Севастопольский вальс » Бандерлогия » Украинизация